Володимир Куніцин – про думки стосовно «Агролісгоспу» і оплати своєї праці
Сьогодні вранці голова громади дав роз’яснення для жителів громади стосовно двох важливих питань, про які вчора йшлося на засіданні сесії і які зараз на слуху. Подаємо текстову версію розмови далі.
- Володимире Миколайовичу, які питання Ви б хотіли пояснити громаді?
– Їх два.
Перше стосується комунального підприємства «Агролісгосп».
Нещодавно на засіданні виконкому звітував виконуючий обов'язки керівника підприємства Сергій Петрович Кулик. Результати роботи підприємства за квартал – всього-на-всього 8 тисяч гривень прибутку.
На підприємстві, де працює близько 100 людей, за три місяці це зовсім мало. Звичайно, тут є об'єктивні причини: це і війна, і те, що вилучили дуже багато техніки з підприємства, і основне, мобілізували людей. Крім цього, підприємство виконує частину роботи, що не оплачується, бо пов’язана з забезпеченням військових деревиною.
Але є і певні суб'єктивні причини. Хоч колектив і старається робити максимум, але не всі люди можуть за певних обставин однаково справлятися з усіма складнощами і обставинами, які є на даному етапі.
Із такими результатами підприємство може не втриматися на плаву. А воно спільне, всіх жителів громади. Тому треба думати і розглядати різні варіанти, як його зберегти, щоб воно продовжувало працювати і сплачувати податки у громаді, щоб були робочі місця.
Тому на засіданні виконкому після звіту в. о. керівника «Агролісгоспу» я звернувся до усіх присутніх із тією думкою, що одним із можливих варіантів збереження підприємства є його передача в оренду на якийсь час. Звісно, із чітко прописаними умовами. Перш за все – збереження реєстрації на нашій території, суттєвий ріст податкових надходжень та інше.
До речі, проаналізувавши останні 10 років роботи «Агролісгоспу», навіть у кращі часи, і при попередньому керівнику, все ж таки від такого підприємства податкові надходження були не такі великі.
Більше того, за 10 років вони нічого практично не купили технологічного, не оновили транспортний парк, що дало б змогу зробити виробничі потужності сучасними. Я зараз не рахую ту ГАЗель, яку вони придбали, які до речі теж вилучили на війну.
І навіть коли на підприємстві сталася пожежа, ще при попередньому керівнику, то ми з бюджету допомагали, виділяли 300 тисяч гривень. При нормальних справах підприємство могло б самостійно це зробити і працювати далі.
Тому передача в оренду – один із можливих варіантів.
Інший можливий варіант, я от і вчора пропонував його депутатам – знайти людину, так би мовити «кризового менеджера», яка б могла взятися і зробити це підприємство значно прибутковішим, ніж воно є. Тому що є на території нашої громади підприємці, які займаються переробкою лісопродукції. Ми бачимо, що вони доволі успішні. Вони оновлюють парк техніки, і загалом розвиваються. Тому ось таке бачення. Якщо є інші слушні ідеї – будь ласка, пропонуйте, бо це підприємство не моє особисте, а всієї громади.
- Це перша тема. А яка наступна?
- Друга тема стосується зміни праці голови громади.
Що я хочу сказати з цього приводу?
По-перше, вже є частина працівників громади, які отримують заробітну плату більшу, або на рівні з головою громади.
Є частина людей, які у зв'язку з різними підвищеннями за рівнем зарплати «підпираються» у ту зарплату, яку має керівник громади, котрий несе найбільшу відповідальність. До якого для вирішення тих чи інших проблем звертаються з усіх галузей. А це і державне управління, і всі організації, які є на території громади. Тому рівень відповідальності керівника громади, при всій повазі до решти людей, не є співмірний.
По-друге, на сьогоднішній день мені заробітної плати для виконання повноважень в принципі недостатньо.
Мова не про збільшення рівня зарплати для особистих потреб. Є значна частина витрат іншого характеру. Зараз спробую пояснити.
Є зовнішні витрати, які я здійснюю із власних коштів, але вони пов'язані з роботою. Це і певні зустрічі, і когось привітати, зустрітися, пригостити, подякувати. Різні є речі. Хто працював у державному управлінні, той розуміє.
Є багато внутрішніх витрат, коли напряму до мене звертаються люди. І якщо це не щодня, то практично щотижня виходить так, що я допомагаю людям власними коштами
Наприклад, нещодавно звернулася мама воїна з Рождественського – хліба нема за що купити. Вийняв 500 гривень і віддав.
Вчора знову вона приходила, щоб я їй придбав дров. Поки що я цього не зробив.
Або, наприклад, дружина привела чоловіка із Риботина, який воював. Не знаю, який у нього зараз статус, але треба допомога на операцію. Вийняв декілька тисяч і дав.
Не так давно приходили рідні воїна з Коропа, треба було їхати в Дніпро на впізнання. Вийняв 12 тисяч і дав. Хоч мої працівники мені радили відмовити, бо нема такої програми в селищній раді і сума досить велика. Але хіба так просто відмовиш? Розумієш же, що людям більше нема куди звернутися.
То комусь треба допомоги дерево спиляти, то ще щось.
Є ряд речей, на які я не можу відмовити людям, тому що вони йдуть до мене із надією. Хто їм допоможе, як не голова громади.
Є ще один момент. Ви знаєте, недавно у нас вилучили автомобіль. Ми, по суті, залишилися без виїзного транспорту. Хоч дехто, в тому числі із депутатів, радіє з цього приводу.
Сьогодні я їжджу на своєму авто. Воно цілком влаштовує нашу родину, але воно не нове, і якщо я його буду «добивати» на роботі, мені точно за це ніхто не подякує. Це закінчиться просто нічим.
Тому, поки не придбаємо транспорт у селищну раду, я змушений буду взяти авто в оренду.
Ми не плануємо у родину купувати авто, у нас таких планів немає, та й немає потреби теж
Орендну плату я буду брати на себе, а не на селищну раду. Крім цього – витрати страхування, пальне, догляд за автомобілем. Це все я буду змушений робити із власного бюджету.
За результатом вчорашньої роботи сесії моя заробітна плата залишилась на тих умовах, як і понад 5 років тому.
До речі, вона зараз одна з найменших зарплат голови по всій Чернігівській області. Та і загалом керівництво громади (голова, заступник, секретар) «обходяться» громаді у 3, 5, а то й 7 раз дешевше, ніж у деяких інших громадах.
Я вважаю, що всі неупереджені розуміють, наскільки робота голови буває різна. Якщо він дійсно служить людям, а в мене саме так.
Одна справа давати поради у фейсбуці без дій і наслідків. І зовсім інша – ухвалювати управлінські рішення, за які ти будеш нести відповідальність.
До речі, я дякую тим депутатам, які вчора підтримали питання по зарплаті і ставляться з розумінням.
Шкода, що була недостатня кількість депутатів, та і в цьому питанні ми з дружиною не маємо права голосувати, бо це конфлікт інтересів.
До речі, ті, хто підтримав рішення – із різних політичних сил. А ті, хто голосували проти чи свідомо утрималися, весь час так роблять. За ці роки вони практично жодного разу не допомогли, у кращому випадку не заважали, а переважно просто ставлять палки в колеса і намагаються максимально нашкодити.
На завершення хочу сказати, що усвідомлюю свою відповідальність. Мої дії свідомі, я служу людям, громаді, і дякую всім нашим людям за добрі слова, за підтримку. Дякую підприємцям і всім, хто докладає максимальних зусиль для наповнення бюджету. Звичайно, дякую нашим воїнам, захисникам, які обороняють нашу державу і нашу громаду зокрема.
Моя робота прозора, і тому ця розмова викликана саме тим, що я хочу, аби люди розумілися в тих питаннях, які ми обговорюємо, і які виклики ми зараз маємо.
