Визначні місця
КОРОП
У XIX столітті у Коропі діяли 7 церковних приходів у 9 православних храмах і синагога. До наших днів збереглися лише 4 споруди.
Іллінська церква-фортеця в Коропі - унікальна споруда для Лівобережної України. Цей храм оборонного типу був побудований в 17 столітті на місці більш давньої фортечної вежі. Церква зведена з цегли, обштукатурена, має складний план. Складається з двох відокремлених частин. Товщина стін досягає більше двох метрів. Церква неодноразово перебудовувалася. Особливо Іллінський храм постраждав у роки Другої світової війни, верхня частина церкви була розібрана. Сьогодні церква знаходиться в аварійному стані (більше схожа на руїни), але не так давно тут була розпочата реставрація. В ході відновлювальних робіт частково відбудовані перекриття. Іллінський храм переданий у розпорядження православної громади УПЦ Київського патріархату.
Вознесенська церква була освячена в 1764 році. Будівництво велося на кошти отамана генеральної артилерії Петра Юркевича. Найімовірніше нову кам'яну церкву побудували на місці дерев'яної Вознесенської церкви, яка згадується в актах в 1746 році. Це баштоподібна тетраконхового типу споруда, яка відрізняється від подібних тим, що має восьмибічний підбанник. Її автором вважається місцевий архітектор Максим Мосцепанов. В інтер'єрі частково зберігся настінний професійно виконаний олійний живопис кін. XVIII ст. Так само збереглися старовинні ікони Спасителя і Богоматері.
Церква Успіння Богородиці була побудована у 1767 р. з дерева без жодного цвяха. Настоятелем храму був отець І. Кибальчич, батько вченого-народовольця М. Кибальчича. У кінці XIX століття на місці дерев'яної церкви виріс мурований храм на кошти Євдокима і Макара Стовпцових по заповіту їхнього батька Антипа. Церква - хрестоподібна в плані з подовженою апсидою. Фасади розчленовані пілястрами. Арочні вікна облямовують профільовані наличники. Спочатку червоноцегляні фасади не були поштукатурені. Церква є одним з пізніх храмів неокласицистичного напрямку, так званого «цегляного»стилю кінця 19 початку 20 ст. У 1997 р. церкву повернули релігійній громаді.
Коропська синагога побудована в 1872 році, коли значну частину населення містечка складали євреї. Проект розробив чернігівський архітектор Л. Шмигельський. При синагозі діяла єврейська школа. До останнього часу будівля використовувалася як склад.
Візитівкою нашого містечка є два музеї: Коропський регіональний історико-археологічний музей розміщений з 1997 року у четвертій церкві, споруда якої збереглася до наших днів, Феодосіївській. Її збудували у 1886 році (як зазначають деякі джерела - після страти Миколи Кибальчича) у псевдоросійському стилі. У 30-х рр. XX ст. її закрили, а згодом зняли бані і переробили всередині під кінотеатр. Експозиція закладу (понад 7 тис. одиниць зберігання) висвітлює багатовікову історію Коропщини.
Меморіальний музей М.І. Кибальчича розміщено у збереженій частині колишнього родового будинку Кибальчичів. Цей дім був збудований батьком Миколи Іваном Йосиповичем Кибальчичем. Після Другої світової війни дві третини будинку були продані під знос новими власниками. Офіційно меморіальний музей Кибальчича було відкрито 20 січня 1960 року. Нині меморіальний музей Кибальчича є відділом Коропського регіонального історико-археологічного музею.
Плавучий міст. На річці Карпівка діяв Плавучий міст, який за допомогою спеціального пристрою спливав під час повені. З часом мешканці Коропа збудували стаціонарний дерев’яний міст, але назва Плавучий за ним закріпилась. Цей міст було збудовано за кошти заможного коропця Пальчиковського.
У 2010 році біля Плавучого мосту над криницею з цілющою водою збудували капличку святої Мотрони. Коштами допоміг меценат з міста Дніпра, почесний громадянин Коропа О.М. Лантух. У будівництві брали участь і мешканці Коропа.
РОЖДЕСТВЕНСЬКЕ
Церква Різдва Богородиці (1796 р.) і дзвіниця церкви Різдва Богородиці (1857 р.)
У цьому селі збереглася мурована церква Різдва Богородиці збудована на кошти отамана генеральної артилерії із міста Короп Петра Юркевича. Це зразок тетраконхового стилю в культовій архітектурі Чернігівщини. Дослідники стверджують, що колись зовнішні стіни храму були вкриті пишним декором.
1857 року метрів за 30 від церкви збудували дзвіницю висотою 45 метрів. Ця споруда також збереглася, хоча сильно постраждала в часи Другої Світової війни. Тоді вона використовувалася як пункт коригування вогню.
АТЮША
Миколаївська церква (1904 р.). Миколаївську церкву було збудовано 1857 році, але у 1904 її докорінно перебудували. Можливо стару церкву взагалі було розібрано.
ВИШЕНЬКИ
Це село, розташоване на мальовничому березі Десни, тривалий час належало найвищій козацькій старшині – Івану Самойловичу, Івану Мазепі, Павлу Полуботку. У другій половині XVIII століття його власником став фельдмаршал Румянцев-Задунайський. З тих часів у Вишеньках збереглися палац і церква збудовані фельдмаршалом.
Достеменно невідомо, хто створив проєкт палацу. Припускають, що це був відомий російський архітектор Василь Баженов. Керував будівельними роботами учень Баженова, український архітектор Максим Мосціпанов. Палац звели у рідкісному стилі, який називають романтичним напрямом класицизму. Характерними особливостями цього стилю є абсолютна відмова від колон та присутність різноманітних романтичних декоративних елементів – башточок, шпилів, зубців, які були характерні для псевдоготики та східних архітектурних стилів.
Успенська церква збудована Румянцевим-Задунайським у 1787 році. Церква дуже розкішна. Особливого колориту їй додають дві вежі-дзвіниці центрального фасаду.
Вишеньки - мальовничий куточок Коропщини над Десною
Річка Десна (вигляд із мосту між селами Вільне і Придеснянське)
Село Будище, розташоване за 19 кілометрів від Коропа, є одним із найдавніших поселень краю. Будище чарує мальовничими місцями. Північніше села – територія знаменитого Мезинського національного парку.