Знову в чорній жалобі Шабалинів
Сьогодні село провело в останню путь свого захисника – Максима Хахулу, сина, чоловіка, батька, воїна, який віддав життя за Україну.
Максим народився на Черкащині, але справжнім його домом стала Шабалинівська земля – тут минули його дитинство і юність, тут він виріс, створив сім’ю, виховував доньок, будував своє життя.
У січні 2023 року він став на захист України. Служив у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади, згодом – у Третій окремій штурмовій бригаді, сформованій на базі полку «Азов». Був старшим стрільцем-оператором механізованого відділення механізованого батальйону. Пройшов важкі бої на Луганщині та Донеччині, тримав оборону там, де було найгарячіше.
Свій 35-й день народження Максим зустрів удома, поруч із найдорожчими. Та вже за кілька тижнів, 22 лютого 2024 року, він віддав життя за Україну, за мир і майбутнє своїх дітей, за кожного з нас.
Прощання із захисником України відбулося з усіма військовими почестями. Рідні, близькі, друзі, побратими та жителі села провели Героя до місця останнього спочинку у супроводі прощальних мелодій духового оркестру.
Труну односельці несли на руках до самого кладовища. На місці прощання побратими Максима Хахули, які пліч-о-пліч із ним стояли на захисті України, прочитали молитву, яку виконують бійці військового підрозділу АЗОВ – «Україна, Свята Мати Героїв…»
Музиканти зіграли Державний Гімн України, а військові віддали останню шану трьома залпами в небо.
У захисника залишилась мама, дружина і доньки.
Разом із родиною схиляємо голови у глибокій скорботі та поділяємо невимовний біль втрати.
Вічна і світла пам’ять Герою!
