У селі Рождественське 5 березня відкрили меморіальні дошки в пам'ять про загиблих Героїв-земляків
Меморіальні дошки у пам’ять про Віталія ВАРЕНИКА та Олександра КОРЖА встановили на фасаді місцевої школи.
На заході з нагоди відкриття зібралися рідні, друзі полеглих захисників, педагогічний колектив та учні школи, односельці.
Із розповідями про шкільні та юнацькі роки виступила перша вчителька Олександра Коржа Ольга Бориско і класний керівник Віталія Вареника Надія Тягнирядно.
Про все життя сина – від найперших кроків і останнього подиху – з любов’ю і болем розповіла мама Олександра Коржа Катерина Григорівна.
Почесне право відкрити меморіальні дошки Віталію Варенику та Олександру Коржу надали мамі Олександра Катерині Григорівна та сестрі Віталія Оксані Ричик.
У виступі голова громади Володимир Куніцин закликав усіх до єдності заради майбутньої Перемоги, до шани і пам’яті про Героїв, які воюють за нас.
Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Діти піднесли до меморіальних дошок засвічені лампадки як символ незгасимої пам’яті і шани. Після цього відбулося покладання квітів.
На фасаді Рождественської школи встановлені вже чотири дошки. Перші дві – у пам’ять про односельців Юрія Мальцева та Володимира Єрошенка, які так само віддали життя у боротьбі за Україну.
Меморіальні дошки будуть нагадуванням про справжню відвагу та самопожертву полеглих захисників
Світла і вічна пам’ять нашим Героям!
Вареник Віталій Володимирович народився 12 жовтня 1977 року в Рождественському. Закінчив школу, здобув кваліфікацію тракториста, жив у рідному селі. Згодом створив родину і переїхав на постійне місце проживання до Носівки, на малу батьківщину дружини. З початком повномасштабного вторгнення став до захисту України. Був водієм-гранатометником мінометного взводу. Віталій Вареник загинув 22 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на напрямку внаслідок підриву на міні.
Корж Олександр Костянтинович народився 26 квітня 1967 року в Рождественському. 1984 року закінчив школу. Був дуже добрим, товариським, дружнім, дуже гарно навчався.
Відслужив у армії. Згодом осів у Києві. Заочно здобув вищу освіту. Із початку повномасштабного вторгнення став на захист України від російського загарбника, був навідником, воював під Бахмутом. Отримав важкі поранення, після тривалого лікування й реабілітації знову повернувся в стрій. Олександр Корж загинув 27 травня 2024 року під час захисту України.
