Коропська громада попрощалась із відважним захисником України ВАЛЕРІЄМ ЦІЛЕНКОМ
Ще один скорботний день в нашій історії. Сьогодні громада прощалася із Героєм, захисником України – 31-річним Валерієм Ціленком. Воїном, сином, братом, другом, побратимом, рідною і дорогою людиною.
Ворог обірвав його життя далеко від рідної домівки – на Харківщині. Цього зимового дня рідні й земляки, сповнені скорботою, провели мужнього воїна в останню земну дорогу, віддавши йому належну шану.
Церемонія прощання розпочалась вдома у Валерія. Після заупокійної служби за Героєм велелюдна процесія під тужливі звуки духового оркестру пройшла вулицями Коропа. Кожен зустрічний на колінах віддав останню шану Герою.
Співчуття родині захисника і всім, хто знав його, висловив голова громади. Поховали Героя з усіма належними військовими почестями, під Національний Гімн України у виконанні духового оркестру та потрійні постріли почесної варти.
Валерій Ціленко народився в Коропі 20 березня 1993 року. Зростав у хорошій¸ люблячій родині разом із молодшою сестрою. 2010 року закінчив Коропську школу. Вступив до Глухівського педагогічного університету, де здобув фах вчителя фізичної культури.
Валерій дуже любив спорт. Займався кікбоксингом, дзюдо, важкою атлетикою. Був надзвичайно обізнаним у різних сферах знань, ерудованим, вдумливим, відповідальним. Дуже людяним – завжди намагався підтримати, допомогти. Дуже добрим і світлим – неможливо забути його щиру, добру усмішку.
Після закінчення університету Валерій Ціленко вчителював у школі в Іванькові. Заслужив повагу і любов учнів та колег.
Молодий учитель був патріотично налаштований, з проукраїнськими настроями, читав патріотичну літературу. Твердо вирішив доєднатися до Сил оборони України.
Валерій Ціленко пройшов шлях від сержанта до офіцера, від командира відділення – до заступника командира роти. Відстоював цілісність Україні під час проведення АТО, під час повномаштабного вторгнення боронив рідну Чернігівщину. Заслужив багато нагород… Пізніше доєднався до 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ.
Воїн жив із надією, що невдовзі закінчиться ця проклята війна. Мріяв одружитися із коханою дівчиною.
…24 січня 2025 року разом із побратимами Валерій героїчно відбивав ворожу атаку БМП на самій лінії зіткнення. Проте росіяни застосовували скид із БпЛА. Наш земляк отримав несумісні з життям поранення і загинув на місці.
Нехай спомини про Валерія Ціленка буде вічно жити у серцях всіх, хто його любив та знав.
Щирі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.
Вічна пам'ять і слава українському воїну, який до останнього подиху захищав Україну та кожного з нас!
