14 грудня минуло три роки, як на посаді Коропського селищного голови працює Володимир Куніцин
Із цієї нагоди — наша з ним розмова про здобутки, проблеми та плани.
Вам випало очолити громаду в дуже складний час…
- Так, ці 3 роки були надзвичайно складними для всієї нашої країни. Спочатку ковід, потім – повномасштабне вторгнення російського агресора… І виходить, що рік пандемія, два роки – війна. Доволі складно всім, не виключення – і нашому апарату селищної ради, всім службам, в тому числі і мені. Було багато нових викликів, багато чого нового, з чим раніше ми не стикалися. Але ми не опускали рук і, вважаю, що, можливо, з певними складнощами, та впоралися з тими викликами, які були перед нашою командою.
Можливо, давайте зараз пройдемо коротенько по всіх галузях?
- Давайте. Одна з основних галузей, яка потребує найбільше наших коштів – це, звичайно, освіта. Навчання дітей є важливою складовою нашої роботи. Ми зберегли всі 9 шкіл. Для нас це принципово важливо. Школи працюють, мають доволі гарні результати, за що ми вдячні і освітянському складу, і обслуговуючому персоналу. Ми за цей час виділяли постійно кошти, робили косметичні ремонти, вдосконалювали системи опалення, в деяких школах ремонтували дахи. Важливо те, що за ці 3 роки ми змогли придбати 3 нових шкільних автобуси, бо по деяких школах автобусам було вже по 42 роки. Ми виграли ряд грантів для розвитку наших шкіл: Швейцарсько-український проєкт DECIDE; виготовили проєктну документацію по ремонту укриття Атюшівської школи. Є перспективи по Оболонській школі. Ми змогли вибороти дуже суттєвий грант від Європейського банку у розмірі 79 мільйонів гривень. Тож на початку наступного року розпочнеться ремонт нашої опорної Коропської школи, яка на сьогодні, м’яко скажемо, не в належному стані – і харчоблок, і укриття, і багато чого іншого.
Медицина. Ми плідно працювали над тим, щоб зберегти всі медичні заклади. Коли я прийшов на посаду, наша лікарня мала 7 пакетів медичних послуг, а зараз їх 14, що дало змогу утриматися «на плаву». Ми виграли ряд грантів, залучили бюджетні кошти і кошти селищної ради, що дало змогу нам додавати нові пакети і збільшувати кількість послуг. Нам надзвичайно приємно, що ми за цей час залучили 8 нових лікарів. За 3 роки ми придбали 4 квартири, і до нас поїхали молоді лікарі. Для нас це дуже престижно й знаково.
Стосовно первинної ланки. Ми зберегли всі ФАПи, у нас працюють амбулаторії. Також постійно поповнюємо заклади різним обладнанням, відкрили нарешті амбулаторію в Нехаївці. Проблеми певні є, але ми розуміємо, що для наших людей, які відпрацювали все життя тяжко в колгоспах, дуже важливі медичні працівники. Ми будемо максимально приділяти увагу, щоб люди могли отримувати медичні послуги у віддалених селах.
Соціальний захист також займає одну з ключових ролей. Сьогодні так сталося, з різних причин, в тому числі це й через наслідки війни, що наші люди збідніли, багато хто залишився в скрутному становищі. Ми це розуміємо, тому нічого не закрили, зберегли два будинки для людей поважного віку, які попали в скрутне становище і живуть там. Більше того – ми розширюємо послуги. Коли був суттєвий грант від ПРООН, відбирали 8 громад по Україні, ми потрапили в цю вісімку, отримали новий сучасний автобус, який зараз їздить по всіх наших селах. Таким чином надаються послуги перукаря, швачки, взуттєвик, можуть бути послуги електрика, а також попиляти, порубати — різне… Автобус їздить по графіку, ми бачимо, що допомога ця суттєва і її треба розширювати, адже люди потребують цього.
Також ось буквально днями ми відкрили нове приміщення відділення Червоного Хреста. А до цього змогли залучити мобільну медичну бригаду. Червоний Хрест надав автомобіль, який виїжджає по всіх куточках громади та надає медичні послуги, приїжджає навіть у ті населені пункти, де проживає 2,3,5 людей. Це також є дуже важливим. А з відкриттям такого, не побоюсь сказати, можливо найкращих відділень Червоного Хреста, я думаю, ця робота тільки посилиться. І в наступні десятиліття ТЧХ принесе багато користі нашим людям.
Звичайно, є певні труднощі, і вони також пов’язані з війною. Нам треба посилювати роботу з родинами і військових, і внутрішньо переміщених осіб. У нас, на жаль, відсутні психологи, а в їхніх послугах є потреба, адже люди перебувають у різному психологічному стані. Добре слово, правильно і вчасно сказане, також є дуже важливим.
Ми хочемо більше приділяти увагу родинам, які попали в скрутне становище, в яких є діти, через це ми створюємо Центр соціальних служб. Цей заклад буде більш тісно співпрацювати з різними родинами, що перебувають у певних складних умовах. Я як голова відчуваю в цьому потребу, люди часто звертаються до мене з таких питань, але я загружений різними господарськими, стратегічними питаннями, а треба, щоб цими родинами займались більш фахово.
Стосовно культури, ми також зберегли всі заклади – будинки культури, музеї. Ми нікого не скорочували. Також намагаємося робити поточні ремонти. Як приклад – у цьому році для ремонту даху Шабалинівського БНТД ми доволі немалі кошти виділили в розмірі 150 тисяч гривень.
Багато коштів ми вкладаємо в бібліотеку, в закупівлю нових книжок. Наш археологічний музей, який не опалювався в цій будівлі жодного року, уже другу зиму опалюється, тож всі цінності, які є в ньому, будуть зберігатися в належних умовах. По культурі ми недавно виграли грант у розмірі 20 тисяч доларів, він буде направлений на розвиток бібліотек.
Житлово-комунальне господарство – також дуже важлива сфера. У нас багато комунальних підприємств – це і «Благоустрій», і «Благоустрій сервіс», «Вода», готель, БТІ, радіо.
Якщо взяти «Благоустрій», то там не вистачає техніки, але в наступному році, думаю, ми отримаємо нову асенізаційну машину. Дуже серйозна є проблема зі сміттєзвалищами. Тож спільно з чотирма громадами, нашими сусідами, хочемо за рахунок гранту придбати потужний трактор на гусеничному ходу, який впорядкує ці території.
Ми також працюємо в плані роздільного сміття, з допомогою міжнародних партнерів придбали прес, розділяємо сміття, пакуємо. Цю роботу треба посилювати по всіх старостатах, не тільки по Коропу й найближчих селах.
Багато грошей ми вкладаємо в наше комунальне підприємство готель «Космос». До нас їдуть люди, ми доволі віддалені, тож це річ доволі необхідна.
Якщо підбивати підсумок по всіх закладах, то ми в принципі нічого не скоротили, ми повноцінна громада. Навпаки, по всіх напрямках ми змогли розширитися.
Які Ви вбачаєте перспективи, чого очікуєте від наступного року?
- На наступний рік дивлюсь із острахом. У плані бюджету у нас не було як такого військового ПДФО, про яке ми часто чуємо з екранів телебачення чи в соціальних мережах. У нас не були зареєстровані військові частини. Але надалі нам не будуть надходити податки від МНС і поліції. Крім цього у нас ще забрали 19 мільйонів базової дотації, 1 мільйон 300 тисяч гривень на виконання делегованих повноважень. Загалом на наступний рік у нас не вистачає 27,7 мільйона гривень, що дорівнює трьом місячним потребам на захищені статті. Зараз ми шукаємо шляхи вирішення цього питання, я пробую достукатися, щоб нас почули. У нас нема запасу «військових» грошей, але разом з тим ми виконуємо завдання, котрі перед нами ставить військова адміністрація. Тобто, питання бюджету на наступний рік буде надзвичайно складним для нашої громади.
Разом з тим хочу сказати, що наша команда доволі плідно працює над залученням позабюджетних коштів. Ми активно працюємо з міжнародними партнерами, з донорами, за цей час маємо багато напрацювань і будемо продовжувати цю роботу та робити все, що в наших силах.
Все, що потрібно, ми, звичайно, відремонтуємо, забезпечимо... Найстрашніше те, що ми втрачаємо наших людей, гинуть наші захисники, які житимуть у нашій пам’яті. І це, звичайно, накладає на всіх нас великий відбиток.
Зараз важко щось прогнозувати напевно, але ми будемо робити все необхідне, виконувати завдання, які буде перед нами ставити держава, люди, щоб здолати ворога, який напав на нашу землю, допомогти всім, хто потребує допомоги.
На завершення хочу запевнити людей, що я повністю віддаюсь роботі, намагаюсь максимально бути корисним для наших людей, і буду продовжувати це робити, адже мені важливо, щоб людям було якомога краще.
Прошу вибачення, якщо, можливо, щось не так. Я завжди відкритий для спілкування – телефонуйте, заходьте, будемо вирішувати проблемні питання разом.
Користуючись нагодою, хочу подякувати всім, хто щоденною працею, зусиллями, доброю порадою допомагає мені на цьому шляху. Дякую апарату селищної ради, виконавчому комітету, депутатам, старостам, діловодам, керівникам комунальних підприємств, всім службам, підприємцям, волонтерам і всім небайдужим людям. Особливо хочу подякувати нашим захисникам, захисницям і їхнім родинам.
Хай вас всіх береже Господь.
