Громада попрощалася з Героєм
Страшні звістки про втрату воїнів у цій війні, на жаль, продовжують надходити в нашу громаду. Кожна втрата – до щему в серці… Сьогодні у Вишеньках попрощалися з Юрієм Котовим. 53-річний Захисник загинув 13 листопада поблизу села Новокалинове Покровського району Донецької області, обороняючи Україну від російського загарбника.
Ворог забрав життя дорогого чоловіка, батька, дідуся, друга, побратима, добру і світлу людину, трудівника, господаря…
Багато людей сьогодні зібрались біля його будинку, щоб підтримати родину в тяжкому горі і віддати свою щиру шану Воїну.
Юрій Котов народився 7 листопада 1970 року в Вишеньках. Після закінчення місцевої школи він навчався в училищі в Конотопі. Відслужив у армії, одружився. Створив чудову родину, виховав із дружиною сина і доньку.
Здобув фах інженера-механіка в Ніжинському агротехнічному коледжі. Працював на будівництві, в охороні. Трудився інженером на сирзаводі в Коропі. Був працьовитим господарем.
На захист України наш земляк був призваний 4 січня цього року. Проходив службу у військовій частині на посаді водія протитанкового взводу механізованого батальйону. Обороняв Україну пліч-о-пліч із такими ж мужніми воїнами.
Він боровся за волю і свободу нашої держави. Вірив і віддав в ім’я Перемоги найцінніше – життя.
Поховали Героя на кладовищі в його рідному селі. На його честь військовослужбовці здійснили салютний залп, а духовий оркестр виконав Гімн України.
У цей невимовно гіркий час висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна.
Нехай світлий, добрий спомин про Захисника буде сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Низько вклоняємось йому за його подвиг та дякуємо за захист України та всіх нас!
Вічна пам’ять і слава українському воїну!
