Боляче... Знову в нашу громаду прилетіла чорна звістка
23 серпня під час оборони України від російського ворога поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької області загинув наш земляк - старший солдат КОЛІБАБА АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, 06.02.1971 р.н., старший стрілець-оператор відділення механізованого батальйону.
У Воїна залишилась дружина, двоє дорослих синів, сестра
…Анатолій Колібаба родом Борзнянщини, із села Воловиця. Вивчився на ветеринара. Службу в армії проходив у далекому Калінінграді, був кінологом, тренував службових собак.
Потім життєва стежина привела його в Короп. Приїхав сюди на весілля до старшої сестри, та так і пов’язав подальшу долю з Коропським краєм. Трудився Анатолій Колібаба на шанованій, дуже потрібній і затребуваній у сільській місцевості роботі – був ветеринаром. Працював спочатку в Коропі, потім у ТОВ «Черешеньки».
Навіть коли змінив сферу діяльності (працював на будівництві) не відмовляв, коли люди просили допомоги по ветеринарії.
Чоловік був трудягою і багато чого вмів. Цьому не вчився – а і вікна, і двері міг поставити, плитку покласти. Ще й іншим підказував, як правильно і надійно зробити. Коли кажуть «мав золоті руки» – то це саме про таких людей.
Перед тим як долучитися до лав захисників України, Анатолій Колібаба трудився в «Агролісгоспі».
У день, коли загинув Анатолій Шаповал, чоловік сказав: «Усі ми повинні там бути, захищати свою землю».
У січні цього року чоловік був призваний на захист України. На службу його проводжали в один день із земляками Сергієм Доценком та Василем Ковтуном, нині, на жаль, полеглими. Збереглось спільне фото, де наші захисники разом, усміхнені...
Анатолій Колібаба захищав Україну у складі 31-шої окремої механізованої бригади.
Під час захисту України отримав контузію, лікувався в Запоріжжі та в Житомирі. Але недовго. Ще й головні болі не пройшли – а вже повернувся на фронт, до своїх побратимів.
Із ріднею воїн спілкувався часто, крім днів, коли ходив виконувати завдання на нуль. А увечері 22-го серпня захисник обдзвонив усю-усю рідню. Спілкування було щемливим, до сліз, коротким і тривожним. Як виявилось – останнім…
Вічна пам’ять та слава українському Захиснику! Схиляємо голову в глибокій скорботі перед світлою пам’яттю
Деталі стосовно зустрічі Воїна на рідній землі та церемонії прощання повідомимо окремо
____
Надаємо номер картки для тих, хто хоче допомогти родині:
5168 7574 2901 2034 (ПриватБанк; Падалка Н.А., сестра Воїна)
