З 19 червня Україна повертається до довоєнних правил спадкування
Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, постановою КМУ № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановив, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на чотири місяці.
19 червня 2023 року набрала чинності інша постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» від 9 травня 2023 року № 469, яка скасовує одне з положень постанови Кабміну від 28 лютого 2022 року.
Відтак, починаючи з 19 червня 2023 року, строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, а отже, всі питання, пов'язані зі спадщиною, варто вирішувати протягом шести місяців.
Інформаційно:
Спадкування - це перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Може здійснюватись за законом або за заповітом.
Відповідно до статті 1268 та статті 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Окрім того, статтею 1224 даного Кодексу визначено перелік осіб, які не мають права на спадкування.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування за заповітом мають особи, які у ньому визначені спадкодавцем. Спадкоємцем може бути громадянин, юридична особа, а також держава.
Оскільки заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, то та частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. Слід зазначити, що до числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкоємці мають право успадкувати права та обов'язки за законом в порядку черговості, яка визначена статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України.
Пріоритетним правом успадкування, за відсутності заповіту, володіють спадкоємці першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік/дружина, діти, батьки). Кожен із цих спадкоємців має право на рівну частку в майні спадкодавця за умови підтвердження факту родинних відносин відповідними документами. У разі неможливості подання таких документів, факт родинних відносин встановлюється у судовому порядку.
Якщо ж спадкоємці першої черги відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги. Отже, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування, наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування.
Друга черга — рідні брати й сестри, баба та дід. Третя — дядько й тітка спадкодавця. Особи, які проживали разом зі спадкодавцем протягом останніх пʼяти років та спільно провадили господарство є спадкоємцями четвертої черги. До п’ятої черги спадкоємців відносяться утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі до шостого ступеня споріднення.
Для підтвердження або відмови від спадщини встановлено строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Слід зазначити, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою відповідно до частини першої та другої статті 1220 Цивільного кодексу України.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Якщо протягом 6-місячного строку спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї, він вважається таким, що прийняв спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Проте, частина третя статті 1268 Цивільного кодексу України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця.
У разі, якщо спадкоємець з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, судом може бути встановлено додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. Також спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини за наявності письмової згоди від інших спадкоємців, які вже її прийняли.
Заява про прийняття або про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу, а по закінченню 6-ти місячного терміну з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину.
Нагадуємо, що правову допомогу можна отримати звернувшись до Коропського бюро правової допомоги з 09-00 год. до 18-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: смт. Короп, вул. Успенська, 2, тел.:(04656) 2-12-62.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-10.
Інформацію надано Менським місцевим центром з надання
безоплатної вторинної правової допомоги
