Команда Коропської громади посіла шосте командне місце 5 літньої Гімназіади області з легкої атлетики
Гімназіада пройшла у суботу в Носівці. Призерами цих престижних стартів стали Антон Кіслих з Райгородка та Діана Ільїна з Коропа.
Приїхали ми пізно, тож враженнями ділюсь сьогодні.
…
Виїхали з Коропа в 06.30. Звісно, діти не виспались. Хтось цілу ніч не зімкнув очей – хвилювались. Їхали в об’їзд – через Кролевець, на Конотоп, потім на Київську трасу. Дорога в одну сторону – 4 години. Війна – велика біда, це всі розуміють. Втрачені життя, міста, еміграція, розпач, страх… І ще одне – проблема розрушених мостів. Коропщина від цього неабияк постраждала. Що зробили з нашими дорогами, ви самі бачите – ями на асфальті до піску… А об’їзд!!! За десять хвилин можна доїхати з Поліського до Батурина. Та цей шлях треба долати вбитими дорогами, забутими селами півтори години! Тисячі машин щоденно, мільйони тонн даремно спаленого пального!
Діти є діти. Кожен по різному переносив дорогу. Когось вкачувало – Василь Петрович Левчик зупинявся, чекали. Хтось веселився компанією, хтось переживав – сидів сам в навушниках.
Доїхали. Гарна і привітна Носівка. Десятки шкільних автобусів – з’їхалась вся спортивна Чернігівщина. І стадіон! Який він класний, шикарний! Радію за тамтешніх атлетів, такі ж арени встигли зробити в Борзні, Ніжині, Прилуках (напевне)… А в нас мали реконструювати "Аполлон" в 2022-му!
Організація змагань була вище всяких похвал! Все, що можна, дорослі зробили для дітей – щоб було комфортно, урочисто, солідно, гарно! Щира дяка Обласному відділу освіти (зокрема, Денису Закружному, все і завжди що він проводить – супер!) і господарям – Носівській громаді і колективу місцевої ДЮСШа. Тільки ми вийшли з автобуса – нас зустріли, провели в роздягальню. Стадіон – чисто, майорять прапори, виїздна торгівля, телебачення, купа професійних фотографів. Урочисте відкриття змагань вів професійний ведучий з неповторним голосом. Нас вітали представники обласного відділу освіти, Носівської громади. Гімн, прапор! Чесно кажучи, такої супер привітності, організації я не бачив навіть на Чемпіонатах України!
І ще одне, коли старти проводить Денис Закружний, всі призери обов’язково отримують медалі. А це для дітей – супер важливо!
Змагання. Все – як звично. Забіги, боротьба. Напрочуд кваліфіковано працювали судді - з Чернігова та місцеві. Коли на доріжках та в секторах Чернігів, Ніжин, Прилуки, Мена, Козелець та інші знані центри легкої атлетики – шанси на успіх примарні.
Та наші діти боролись, старались. Змагання – мов лакмусовий папірець – показують хто є хто. Тихі хлопці і дівчата можуть стати безстрашними смільчаками. І навпаки.
Ось, хлопці з Атюші. Недаром кажуть – козацький край. Іван Тимошенко – серйозний, вдумливий. Промчав стометрівку за 12,0 секунд. На 0,6 покращив осінній результат – це багато. На жаль, біг він поза конкурсом. В Носівці змагались діти 2008 року народження та молодші.
До хлопця підходили викладачі Чернігівських вузів, запрошували вступати і тренуватись.
Арсен Дяченко – ще один вихованець Миколи Івановича Зарецького. Який він швидкий та спритний. Посів 6 місце на 200 метрів, час 27,4. А ще Арсен – веселий, товариський. І дуже перспективний бігун!
На 200 метрів в юнаків за нашу команду бігло і двоє коропчан. Вадим Панченко фінішував 8-им, 28,5.
… Глибокою осінню до мене на тренування завітав спокійний, тихий хлопець. Ніколи не бачив його на змаганнях – не спортсмен. Діма Савченко. Сказав, що хоче бігати.
Таких фанатів як Діма, в мене, за тридцять років тренерської роботи, було не так багато. Йому завжди мало навантажень: давайте ще попрацюємо, я можу.
І за кілька місяців хлопець з новачка – не виступав навіть на районному чемпіонаті – піднявся до 7-го місця Гімназіади – 27,9.
В бігу на 400 м Гурчин Єгор з Риботина – тимчасовий переселенець – перетнув фініш 7-им – 1.03,2.
Порадували дівчата у короткому спринті – на 100м. Двоє наших пробились у фінал! Та за призове місце не зачепились. Марія Величко 4-а, 14,0. Аня Мороз /шкільний наставник Микола Валентинович Медведь/ з Риботина 5-а, 14,4.
За 13,9 стометрівку промчала Настя Ларченко, на жаль, поза конкурсом, не підходить вікова категорія.
Ще дві дистанції принесли нам несподівану радість – медалі!
200 метрів у дівчат.
Колись, давненько вже, до мене в групу прийшов Саша Погорілко. У нього настільки стрімко ріс результат, що в певний момент я зрозумів: це справжній талант, треба працювати акуратно, не перестаратись зі змаганнями, не загнати.
Щось схоже спостерігаю з Діаною Ільїною. Привела її бабуся на тренування – третьокласницею.
- Та вона ще мала, таких не беру – кажу їй.
- Любомировичу, хай ходить. Ось побачите, не пожалієте.
Дівчинка - ще дитина. 12 років. На тренуваннях може в ловиша гратись з подругами малими замість відрізків. Вона ще не думає про перемоги, просто – їй подобається бігати. І бабусю звикла слухати…
А біжить вона… Ні – вона летить над доріжкою. Легенька, сильна, швидка!
Змагаючись зі значно старшими дівчатами, Діана посіла ДРУГЕ місце на 200 м – 29,4!
Щирі вітання бабусі, мамі, і батьку – чоловіку-воїну!
І 100 метрів, юнаки.
Женя Аношенко посів 8-ме місце – 13,4.
А Лукнівські хлопці – вихованці Світлани Страхи – вийшли у фінал цієї престижної дистанції!
Женя Босак 4-ий, 12,6!
Кіслих Антон – 2-ий, 12,1!
За всю історію нашого короткого спринту такого добивались тільки Саша Жук, Денис Жидок, Віталій Петренко та Артем Крючков!
Антон – надзвичайно талановитий юнак! Якщо не втратить азарту – досягне вершин!
І естафета 100+200+300+400м! Випробування на мужність! Всі втомлені, а треба ще бігти!
Наші хлопці – красені! З 14 команд фінішували 5-ми!
Вітання Єгору Гурчину, Дімі Савченку, Арсену Дячуку, Антону Кіслих!
…
В командному заліку ми шості. Це, напевне, найкраще досягнення для нас у командному заліку, за всю історію. Вище – неможливо. Тому що легка атлетика – це не тільки біга. Це і стрибки, і метання. А в нас їх нема.
…
Їхали пізно ввечері додому – і я думав, кому дякувати у підсумковій статі.
Ось, сидить недалечко на сидінні Світлана Страха, вчителька з Лукнова. Вдома – з дідом та бабусею - залишилась маленька Софійка, господарство, купа роботи. Та – в суботній день – вирішила підтримати своїх хлопців. Всю дорогу заглядала в телефон – чи не напише щось Костя. А Костя, чоловік, доброволець ЗСУ, під Бахмутом. Сказав влітку: «Світланко, треба йти. Хто ж буде захищати Батьківщину?». За весь час приїхав раз на три дні. Ще раз – на 4 години. Втомлений фізично і морально, нема ротації. Але – так треба!
Якими словами їй дякувати?
Микола Іванович Зарецький з Атюші. Підготував хлопців, привіз в Короп, забрав поночі. Не запитував: а пальне компенсуєте?
Людяність, вона така!
Володимир Миколайович Куніцин. В суботній день наші бігуни змагались на Гімназіаді, туристи Сергія Пономарчука – на чемпіонаті в Чернігові. Тенісисти – в Чернівцях, на Всеукраїнській Гімназіаді.
І для всіх знайшовся транспорт і кошти.
Політика в громаді щодо дітей така – талановитим допомагати!
Щиро вдячний я і Олегу Курбанову. Він ніколи не ойкає, на айкає: скільки ж можна їздити, пального нема! Навпаки – їдьте обов’язково, тільки медалі привозьте.
Привозимо – з Божою допомогою!
Вдячність Василю Петровичу Левчику!
І всім діткам і їхнім батькам!
Володимир Лучко, начальник відділу сім'ї, молоді та спорту
