Спільний чемпіонат з волейболу. Фінал
Волейбольний турнір – дівчат, а потім юнаків – мав велике значення для нашої та Понорницької громад. Промінчик світла, промінчик миру у темряві війни… Посмішки дітей, сотні вболівальників зі всіх усюд, мотивація до фізичного гарту…
Це був великий турнір! Як всі очікували фіналу. Хоч, здавалося, все ясно – переможе одна з Понорниць. Та все ж, надія… М’яч круглий. А діти, на плечі яких звалилась величезна відповідальність, переживали. Одна мама зранку розповідала: «Мій майже не зімкнув очей, все включав та виключав світло…». У багатьох більше не буде в житті таких емоцій, як сьогодні. Тому що азарт у залі – неймовірний.
На жаль, все розпочалось з тривоги. Кружляв десь у небі ворожий літак – і діти в непевності сиділи в бомбосховищі… Та все ж – відбій!
Зал – мов вулик. Вболівальники з Понорниці, Оболоння, Риботина, Шабалинова, Рождественського, Карильського… І господарі.
Кожна гра – на виліт. Вирішальна.
Понорниця 2 – Короп 2:0 /25 18 25 19/
Мало хто вірив у перемогу господарів, та все ж, та все ж…
На жаль, коропчани грали набагато гірше, ніж у груповому півфіналі. Хвилювання, якась приреченість сковували рухи. І мало що в хлопців виходило. В першій партії – 10 зіпсованих подач… А Понорниця 2 – команда Олексія Давиденка – мов добре відпрацьований механізм. Швидкі на прийомі, разючі в атаці.
Одна Понорниця у фіналі, здається, туди потрапить ще одна - Євгена Андрійченка.
Та на заваді їй став…
Яких тільки епітетів не говорили, кричали, вигукували на адресу атлетичного хлопця – Ярослава Ремеза! Що він робив на майданчику! Лідер Черешеньок розумів, яка відповідальність на нього звалилась – і він справився. Подавав так, що в суперників руки гнулись. Атакував і з передньої і з задньої лінії. А сила удару… Величезна сила удару, не притаманна юнацьким стартам. І партнери Ярослава старались! Савелій Гавриленко точно накидав м’яча лідеру. Старанним був Олександр Дубицький! Вся команда – в міру своїх сил – приймала м’яча, подавала подачі… А очки заробляв, в основному, Ремез.
У Понорниці дуже сподобались Ярослав Спичак та Максим Маринченко. Тільки їх чомусь ставили на одну лінію. Відійдуть лідери назад – і нікому зупинити Ярослава…
Черешеньки – Понорниця 2:1 /25 18 18 25 15 11/
Гра за третє місце не була супер цікавою, обидві команди трішки розчаровані – хотіли грати за чемпіонство.
На диво легка перемога гостей. Знову відмінна гра Спичака та Маринченка!
Короп сьогодні показав слабку гру. Та, хочу нагадати, що в кожного тренера бувають періоди злетів та падінь. І ніхто, за останні 15 років, не вигравав стільки золота, як вихованці Олександра Мисника. Не вийшло в цьому році, вийде в наступному!
Короп – Понорниця 0:2 /14 25 17 25/
Гра за перше місце
Неймовірна напруга, шум, гам, підтримка.
Цю гру я б назвав маленьким – чи великим – подвигом Ярослава Ремеза. Як він хотів витягнути команду до чемпіонства! Перша партія – зміг! Наступні дві – впевнені перемоги Понорниці. Відмінно діяли Антон Абакумець, Володимир Заїка, Ігор Коваль! Чуть слабше, ніж може, але досить потужно – Павло Кром! І летів до перемоги моторний кораблик Олексія Давиденка… Та – стоп! В четвертій партії Ярослав Ремез знову знайшов у собі сили змінити все – 24:26.
А на вирішальну – п’яту – енергії забракло!
Понорниця 2 – Черешеньки 3:2 /26 28 25 17 25 12 24 26 15 9/
Понорниця 2 – чемпіон! Заслужений чемпіон! Не хочу писати високих слів про тренерський геній наставника… Та все ж скажу – пощастило Понорниці, що підсилила школу таким вчителем, як Олексій Давиденко! В усьому відчувалась вміла тренерська рука: в замінах, в паузах, в навченості хлопців!
Черешеньки – це подвиг Валерія Корнієнка. Стільки років – з невеличкою кількістю учнів – на вершині! Видатний педагог, тренер, мотиватор! Відкривач талантів! А Ярослав – це зірка обласного масштабу. Як сказав Андрій Бородюк: «Таких школярів-волейболістів я ще не бачив!»
Понорниця Євгена Андрійченка – чудова команда, з сильними гравцями! Трішки забракло тактичної гнучкості.
…
Церемонія нагородження була супер. Сергій Іллющенко – керівник змагань – продумав все до дрібниць! Діти отримували нагороди з рук Володимира Куніцина – раділи, плакали! Під фанфари, чемпіонську музику!
Коропська селищна рада придбала дуже гарні призи! Понорницька вручила призерам великі смачні торти!
Своїй команді подарувала торта Людмила Назаренко: «Хлопці, не вішайте носа, перемоги попереду!»
Щирі вітання переможцям: гравцям, Інні Миколаївні Чепік – приїхала, підтримала, надихнула, Олексію Давиденку, Андрію Бородюку!
Подяка головному судді Сергію Іллющенку, його помічникам Сергію Жованику, Олегу Саганю, Максиму Чуприні!
Дякую Володимиру Куніцину – за солодкі столи для команд, за прискіпливу турботу – що б покращити? І по ходу турніру в команд громади появились професійні м’ячі!
Дякую Людмилі Назаренко за гостинність, людяність!
І вболівальникам – ви найкращі!
Чекаємо Кубок Задесення!
Володимир Лучко, начальник відділу сім'ї, молоді та спорту
