Інформація Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Кібербулінг та кібергрумінг: небезпека в Інтернеті
Сьогодні Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя, адже допомагає в роботі, навчанні та побуті, містить безліч корисної та цікавої інформації, надає можливість спілкуватись на форумах, у різноманітних чатах і групах. Проте, окрім очевидної користі, в мережі також таїться безліч загроз, серед яких – кібербулінг та кібергрумінг.
Булінг, мобінг, кібербулінг та кібергрумінг - це форми насильства. Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства мають право на притягнення кривдника до відповідальності.
Булінг здійснюється шляхом залякування, цькування чи задирання. Основними ознаками такого насильства є навмисне, довготривале цькування з боку булера чи групи осіб, які мають певні фізичні або психологічні переваги відносно постраждалої особи, а також: повторюваність негативних дій, наявність кривдника та жертви. Відповідно, сам прояв агресії породжує страх і тривогу у потерпілого.
Він може проявлятись у вигляді словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного), сексуального чи електронного (кібербулінґ) знущання.
Отже, кібербулінг – це один із різновидів булінгу метою якого є пригноблення за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв. У цьому випадку булер може вдаватись до погроз, поширення слухів, наклепів, неприємних коментарів чи розміщення фотографій, які принижують у соціальних мережах, на форумах чи інших комунікаціях. Зазвичай вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою, стосовно інших дітей. Здійснюється неодноразово протягом певного проміжку часу та може призвести до психологічної травми підлітка. Кібербулінг також має свої види, один з яких – кібергрумінг.
Кібергрумінг - це вид сексуального насильства проти дітей, що відбувається в Інтернеті. Основною метою кібергрумінгу є налагодження довірливих стосунків з дитиною шляхом обману та отримання від неї фотографій або відео відвертого характеру з подальшими маніпуляціями стосовно дитини. Таке спілкування відбувається через соціальні мережі та фейкові облікові записи. Дорослі вдають із себе однолітків, виявляють зацікавленість та прихильність до дитини і швидко втираються в довіру. це новий вид сексуального насильства проти дітей в Інтернеті.
Найпоширеніші типи поведінки, які характерні для кібербулінгу – це:
флеймінг — обмін агресивними та образливими звинуваченнями;
тролінг — постійні гнівні атаки, з метою приниження опонента в соціальних мережах, форумах та через смс-повідомлення в телефоні. Зазвичай здійснюється однією стороною конфліту;
фішинг — розсилка неприйнятних повідомлень зі зламаного акаунту дитини та поширення неправдивої інформації;
ошуканство – отримання фото, відео чи змісту переписки та розповсюдження конфіденційної інформації;
відчуження — ігнорування дитини в чатах та на форумах і внесення її акаунту до чорного списку;
кіберпереслідування — відстеження через Інтернет інформації про місцеперебування, звички, уподобання та коло спілкування дитини з метою подальшого узагальнення та використання даної інформації з метою зустрічі чи нападу;
хепіслепінг — зйомка та розповсюдження в мережі курйозних випадків без згоди дитини задля розваги.
Якщо ви стали жертвою кібербулінгу чи кібергрумінгу, насамперед потрібно припинити будь-яке спілкування зі злочинцями. Дуже важливо зберегти свідчення - зробити прінтскрин усього листування, фото та відеоматеріалів. Окрім того, дані форми насилля залишають цифровий слід, який може слугувати доказом, оскільки відбуваються в мережі.
Про знущання в мережі дитина може повідомити вчителя, керівника навчального закладу, батьків чи іншу старшу особу, з якою в неї склалися довірливі стосунки після чого, звернутися до поліції чи кіберполіції.
За вчинення булінгу, кібербулінгу та кібергрумінгу законодавством України передбачена цивільна, адміністративна або, в окремих випадках - кримінальна відповідальність. Якщо злочин здійснила неповнолітня особа від 14 до 16 років, тоді відповідальність нестимуть її батьки.
Внаслідок булінгу, кібербулінгу чи кібергрумінгу дитина може потребувати психологічної та правової допомоги. Слід зазначити, що діти мають право безоплатно отримати вторинну правову допомогу звернувшись до:
- Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. С.Титаренка, буд.6.А, тел.:(0244) 3-30-01;
- Коропського бюро правової допомоги з 09-00 год. до 18-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: смт. Короп, вул. Успенська, 2, тел.:(04656) 2-12-62.
Також, правову та психологічну допомогу можна отримати:
- зателефонувати до Національної поліці України 102;
- зателефонувати до кол-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
- написати у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot;
- скористатися чат-ботом «Кіберпес»;
- зателефонувати на Дитячу лінію 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
- зателефонувати на гарячу телефонну лінію щодо булінгу 116 000;
