Громада в жалобі від чорної звістки. На жаль, під Бахмутом загинув наш земляк – коропчанин ТАБІРЦА ІВАН ІВАНОВИЧ, 24.12.1989 р.н.
Ворог відібрав життя сина і брата, чоловіка, батька, друга, побратима... Спортсмен-чемпіон, красень, справжній богатир, мужній, дуже сильний і витривалий. Недавно створив родину, маленькому синочку – всього 2 місяці…
Справжній воїн. Молодий чоловік став на захист України ще у 2014 році, у складі 41-го Чернігівського батальйону територіальної оборони. А з першого дня повномасштабного вторгнення росії, разом зі старшим братом і батьком, пішов боронити Україну від загарбника.
У батьківському домі сьогодні – невимовне горе... Івану Івановичу та Олені Миколаївні дуже болить. Син для них — це сонце у житті, це світло, це радість, гордість, це майбутнє. На жаль, вкрадене ворогом…
Наш майбутній захисник зростав спокійним, неконфліктним, товариським. Це розповідає його мама... Дуже поважав старших. У родині панували чудові стосунки. З братом — завжди один за одного, з мамою – жодних таємниць і секретів, ділився всіма переживаннями, які знаходили прихисток у дитячій душі...
Був працьовитий, трудився вдома, допомагав родичам – десь дрова порубати, город викосити, це була не проблема. Не сидів ніколи без діла, завжди чимось займався, постійно був у русі, завжди прагнув себе проявити.
Дружив з однолітками, молодші «тягнулися» до нього. Якийсь час Іван – навчаючись у старших класах — навіть проводив спортивні тренування з дітьми. Спорт – то окрема сторінка біографії Івана. Він був кращим у боксі, у волейболі, в силових дисциплінах...
Після закінчення школи служив у армії — у 25-ій окремій Дніпропетровській повітряно-десантній бригаді. Потім вступив у Глухівський педагогічний університет.
Частинка життя Івана пов’язана з далекою африканською країною. Дужий, спортивний юнак був особистим охоронцем в Кенії.
Після Африки повернувся до України, працював у Києві, в охороні суду.
Потім АТО, війна. У батьків навіть і сумнівів не було, що син піде захищати Україну від ворога…
….
Наш молодий земляк боровся до останнього на передовій за нашу спільну мрію – за Перемогу України.
Схиляємо голову та низько вклоняємось батькам Олені Миколаївні й Івану Івановичу, висловлюємо щирі співчуття дружині Ользі і сину Яну, всім рідним, близьким, друзям, побратимам та усім, хто знав полеглого Героя.
Слава Герою! Вічна пам’ять!
Для тих, хто хоче допомогти родині – номер картки: 5168745116573376 Олена Табірца (мама).
