Відповіді Українського інституту національної пам’яті стосовно назв вулиць у Коропській громаді, питання перейменування яких потребувало вивчення
Про перейменування назви вулиці Дворцова в с. Риботин Риботинського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області
У с. Риботин Риботинського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області існує вулиця Дворцова, назва якої походить від слова в російській мові «дворец».
Посилання на історичність цієї назви вулиці в даному випадку є неприйнятним. У Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» чітко заявлено про подолання спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору та відповідно до якої повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України.
Іншими словами, русифікаторська політика в Україні послідовно здійснювалася ще з часів Московського царства, а тотально проводилася Російською імперією, а далі СРСР. Тепер її наслідки треба рішуче подолати.
У пункті 6 статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» також однозначно заявлено: «Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом».
Таким чином, назва вулиці Дворцова підпадає під обов’язкове перейменування.
Існує безліч варіантів нової назви вулиці. Прийнятною є і пропозиція її мешканців, яку вони висловили у своєму зверненні до Коропської селищної ради від 12 серпня 2022 року: назвати «Двірцева» або «Палацна».
Сергій Бутко, представник Українського інституту
національної пам’яті в Чернігівській області
17.08.2022 р.
_____________________________________________________________________
Про перейменування назв вулиць в с. Оболоння Оболонського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області
1. Вулиця Дуріна в с. Оболоння Оболонського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області була названа на честь Героя Радянського Союзу Олександра Дуріна, командира відділення 1-ї мінометної роти 109-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії Червоної армії, старшого сержанта. 13 вересня 1943 року він загинув у бою за плацдарм у цьому селі.
2. Вулиця Зудихіна в с. Оболоння Оболонського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області була названа на честь Віктора Зудихіна, старшого лейтенанта, 109-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії Червоної армії. Він загинув під час бою за плацдарм.
3. Вулиця Кудрата Суюнова в с. Оболоння Оболонського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області була названа на честь Героя Радянського Союзу, сержанта Кудрата Суюнова, який у вересні 1943 року командував відділенням 109-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії Червоної армії і загинув у бою за розширення плацдарму на західному березі річки біля с. Оболоння.
4. Вулиця Назар’єва в с. Оболоння Оболонського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області була названа на честь Андрія Назар’єва, капітана, командира 3-го стрілецького батальйону 109-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії Червоної армії і загинув під час бою за це село.
5. Вулиця Сигаєва в с. Оболоння Оболонського старостинського округу Коропської селищної ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області була названа на честь Героя Радянського Союзу Миколи Сигаєва, капітана, командира 3-го батальйону 109-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії Червоної армії і загинув у бою за плацдарм.
Пам’ять про героїзм цих червоноармійців, яких власне командування без достатньої підготовки безжально, не рахуючись з жодними втратами, кинуло на захоплення плацдарму, гідно вшанована в меморіальному просторі військовим меморіалом «Плацдарм Оболоння». В селі також встановлено монумент Герою Радянського Союзу Олександру Дуріну.
Цей та подібні меморіали і пам’ятники символізують не тільки героїзм, а також жалобу за загиблими радянськими воїнами, до яких комуністичний тоталітарний режим ставився як до «гарматного м’яса». Подібне ставлення до власних солдатів зараз наочно демонструє військо-політичне керівництво держави-агресора — Російської Федерації.
Україна шанобливо відноситься до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму, зберігає та захищає пам’ятки Другої світової війни 1939-1945 років.
Водночас треба звернути увагу, що відповідно пункту 1 статті 4 Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» топоніми населених пунктів, в тому числі і назви вулиць, не відноситься до пам’яток Другої світової війни 1939-1945 років, а це означає, що вони не знаходяться під охороною держави і можуть бути перейменовані.
Принципово важливо пам’ятати, що події захоплення військами Червоної армії плацдарму в районі села Оболоння, як і інші події німецько-радянської війни 1941-1945 років на території України, яка є складовою Другої світової війни 1939-1945 років, українське законодавство та офіційна історіографія однозначно оцінює як вигнання нацистських окупантів із України, а не визволення. Так, в пункті 2 статті 2 Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» вказано, що відзначаються саме дні вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших адміністративно-територіальних одиниць.
Термін «вигнання» означає, що очищення території України від нацистських окупантів не принесла Українському народу волі, свободи. Замість нацистської неволі повернулася влада СРСР — комуністичний тоталітарний режим із теж наджорстокою експлуатацією, репресіями тощо. Невдячний нашому народу за перемогу над нацизмом комуністичний режим в 1946-1947 роках своєю політикою спричинив в Україні масовий штучний голод, ціна якого — біля 1 мільйона наших померлих предків. Свободу та незалежність Український народ сам собі завоював тільки 24 серпня 1991 року і зараз її відстоює у війні з російським агресором.
Також необхідно враховувати, що ще влада СРСР після війни свідомо гіпертрофовано перенасичували топонімічний простір населених пунктів назвами на честь людей і подій вигнання нацистів з України в 1943-1944 роках. Вони таким чином бажали відвернути увагу від подій та жертв катастрофічної поразки Червоної армії в 1941-1942 роках, внаслідок яких нацистські окупанти захопили всю територію України.
Проте, найголовніше, що така комуністична топонімічна політика ставила за мету довести, що СРСР їх визволив, що українці мають бути дуже вдячні за це. Отже, знецінювалася та перекреслювалася роль Українського народу у спільній перемозі над нацизмом, у тому числі й фронтовиків Червоної армії в Другій світовій війні з села Оболоння. Президент Російської Федерації — держави-агресора цю політику довів до абсурду, заявляючи в 2010 році і навіть раніше, що Росія виграла б війну без України.
Таким чином, у селі Оболоння, яке засновано ще в 14 столітті і має древню та славетну історію, рекомендуємо обов’язково перейменувати вулиці на честь Олександра Дуріна, Кудрата Суюнова, Андрія Назар’єва, Віктора Зудихіна та Миколи Сигаєва, яких вже гідно вшановано в меморіальному просторі села.
Разом з тим вважаю, що варто залишити назву вулиці на честь Абдули Атаханова, тому що він був у полоні, добровільно підняв повстання проти нацистів, добровільно вступив в бій за Оболонський плацдарм і там загинув. Тобто на відміну від бійців 79-го полку, яких гнали як гарматне м'ясо, він сам приймав рішення. Тим паче, що після війни, якби він залишився живим, його б репресували.
Сергій Бутко,
представник Українського інституту
національної пам’яті в Чернігівській області
16.08.2022 р.
