Думки про освітній простір
Вчора у Чернігові пройшло виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Мав честь бути присутнім на ньому, виступав. Торкнувся, в першу чергу, проблем, що постають перед освітою нашої громади.
…Подивився на слайдах, послухав виступаючих – про стан освітянських справ. Вражений матеріальною базою, освітнім простором в опорних школах Корюківської, Носівської, Бобровицької, інших громад.
Їхав додому – і мені було сумно. Ми відстаємо від них, сильно відстаєм.
Був упущений момент на старті – в 2016-му, 17-му, інших роках – коли громадам виділялись значні кошти. І ще й в той час не подали жодного проекту в ДФРР щодо освітянської галузі.
Сумно і від інших реалій…Згідно законодавства, в цьому році проводимо конкурси на посаду керівників закладів освіти – в трьох школах. Там – де керівники пенсійного віку.
Двері для всіх були відкриті – кожен міг висунути свою кандидатуру. Думав, буде багато молодих кандидатів – з новим баченням, з новими ідеями. Був впевнений – все буде цивілізовано, демократично, як кажуть – по-людськи.
Адже змагаються освітяни - люди, які сіють добре, світле, які формують душі дітей. В їхньому середовищі повинні панувати демократичні цінності.
Повинні… Та реалії інші. Судячи з подій, що передують конкурсам, в окремих навчальних закладах керівники вважають, що це їхні, приватні школи. Здійснюється тиск на конкурентів, вчителі бояться висувати свої кандидатури на конкурс.
Делегації освітян приходить до мене в кабінет… Яка в них вимога – щоб я порушив законодавство, відмінив конкурс? І, розумію, – приходять не з власної волі...
Великою проблемою є те, що в свій час дозволили поєднувати посади директора та завуча школи родинним дуетам - чоловіку та жінці. З жодної точки зору – в першу чергу з моральної – це не є нормою.
Хочу повідомити, що не маю жодного впливу на конкурсну комісію. Не використовую родинних зв’язків, не прив’язую обрання директорів до політичних проектів. Кожен – хто відповідає вимогам - міг висунути свою кандидатуру. І буду працювати з тими директорами, хто виграє конкурс.
Та кандидати на посади повинні розуміти – перед нами стоять серйозні завдання. І за короткий час наші школи повинні стати одними з кращих на Чернігівщині! Якщо ви готові працювати щоденно над змінами, якщо ви можете створити школу-мрію – значить, ми одна команда!
До речі, в цьому році подаєм проект в ДФРР на суму 37 мільйонів гривень – хочемо змінити на краще Коропську школу.
Один з головних пунктів нашої ідеології, нашої праці – все для дітей!
Володимир Куніцин, Коропський селищний голова
