Свято вишиванки – патріотично, модно та ексклюзивно
Яскравою подією в культурному житті Коропа стало святкування неофіційного міжнародного свята – Дня вишиванки. Вчора, 20 травня, на центральній площі селища відбувся парад-фестиваль «Вишивана Коропщина». До вишиваного дефіле долучилося 10 організацій та установ Коропа.
Відкрив свято запальною піснею «Люблю я українське» артист Коропського будинку культури Сергій Катюха. Заслужений працівник культури України, керівниця дитячого фольклорного колективу «Ласкавець» Ганна Сушко подарувала глядачам поетичні рядки про чаруючу майстерність вишивки.
Гордо та завзято у вишиванках продефілювали членкині Молодіжної ради. Оригінальні постановки були у працівниць територіального центру та центру дитячої і юнацької творчості. Педагоги Коропської ЗОШ декламували патріотичні вірші. А про зелене жито заспівали співучі медики. Зворушив хореографічний номер працівниць дитячого садка разом зі своїми вихованицями. Підняв настрій виступ літніх красунь з «Університету третього віку». Порадувало ексклюзивне представлення колективу Коропського відділення «Ощадбанку», який, до речі, цього ж дня відзначав своє професійне свято.
Долучилися до участі у параді-фестивалі членкині районного творчого клубу «Первоцвіти Коропщини». Любов Борисенко декламувала авторський вірш про вишиті мамині рушники. А Світлана Милько заспівала пісню «Мамина сорочка».
Родзинкою заходу став сімейний виступ директорки Коропського радіомовлення Оксани Горбач, яка до участі у заході залучила всіх своїх членів сім’ї.
Дарували українські пісні артисти Коропського будинку культури та дует «Барви». Народними мотивами чарували глядачів бандуристи та сопілкарі мистецької школи. Запальним танком «Українська вишиванка» звеселили танцюристки хореографічного гуртка Катерини Медвідь, що діє у ЦДЮТ. А художньо оздобила парад-фестиваль - ведуча, бібліотекарка «Публічної бібліотеки» Світлана Матвієнко.
Біля сцени співробітники історико-археологічного музею представили загалу виставку стародавніх вишиванок нашого краю. А поруч кожен міг помилуватися вишиваними роботами Ольги Токаревої та Катерини Хоменко.
Глядачі також не були сторонніми спостерігачами. Більшість на свято вдягли вишите вбрання: то заквітчане маками та волошками, то вкрите народними орнаментами.
Святкового настрою не зіпсувала навіть прохолодна погода. Люди скучили за святом, особливо таким яскравим, автентичним. Адже одягаючи вишиту сорочку, всі ми демонструємо не тільки її красу та унікальність, але й засвідчуємо свою приналежність до української нації.
