Чемпіонат Коропської громади з футзалу. Перша ліга. Фінал
Група «А»
Деснянське – Атюша 3:0
Білі роси – Атюша 5:1
Деснянське – Білі роси 1:3
Група «Б»
Рождественське – Динамо Короп 1:2
АТО Легіон – Динамо 0:2
Рождественське – АТО Легіон 4:0
½ фіналу
Динамо – Деснянське 2:1
Білі роси – Рождественське 1:1 (п. 1:3)
Гра за третє місце
Білі роси – Деснянське 4:2
Гра за Перше місце
Динамо – Рождественське 2:2 (пен. 4:2)
1. Динамо Короп
2. Рождественське
3. Білі роси
4. Деснянське
5. АТО Легіон
6. Колос Атюша
Побачивши попередні ігри, та прикинувши шанси команд, більшість учасників подумала: за першість будуть боротися Білі роси та Деснянське… І в цьому були впевнені майже всі. Та все вийшло зовсім по-іншому…
Спочатку про невдах.
Колос Атюша приїхав далеко не оптимальним складом. Не було Кисіля, Портянка, Повторацького, Євтушенка. Старалися, билися Павло Дрозд, Діма Максименко, інші… Та – марно.
В борзнянців далася взнаки відсутність Руслана Шостака. І невезіння… Чи то невміння реалізувати моменти. В грі з Рождественським їх було так багато – та все мимо.
Білі роси грали в більшості матчів без замін: Нацик, Гончаров, Хабенко, Ірха (молодший), Ісаков. До речі, про Ісакова. Це відомий волейболіст, один з кращих в нашому шкільному волейболі. Тепер підходить до основи чернігівського Буревісника. Недавно почав у футбол грати – і досить успішно. Сьогодні пішла гра в Сергія Хабенка – він був одним з кращих. Як і завжди, лідер Юрій Гончаров. Та не все виходило в Білих рос. І третє місце для них – мала втіха. Заради справедливості скажу, що не могли грати Денис Селянський та Андрій Пасічник – задіяні у Вищій лізі.
Деснянське – справжні вікінги. Потужні, міцні, бігучі. До традиційнго лідера Миколи Володимировича Березуєва додався Владислав Пилипенко – швидкий, добре бачить поле, технічний. Потенційно – команда чемпіон. А насправді – четверте місце. Прикро.
І кращі команди. Фінал був мов у Лізі Чемпіонів. Такі емоції!
Команда Владислава Вороб’я – Рождественське – виглядало потужно. Багато хороших гравців, довга лавка запасних.
А от «Динамо»!!! За такі сенсації, як сьогодні, ми і любимо футбол!
Команда силовиків не змогла зібрати оптимальний склад. І грала без замін… Уявіть – чотири гри без замін!
І при цьому не просто стала чемпіоном – а виграла всі ігри. При цьому на воротах динамівців стояв 51-річний Іван Окунь. Та й Руслан Гашумов далеко не юнак – та витримав такий шалений графік.
Гра проходила так: Рождественське атакує, Динамо обороняється. У коропчан позаду стояв Денис Євдокименко. Цей молодий чоловік сьогодні був зіркою – справжньою. Все підчищав в обороні, видавав філігранні паси, йшов вперед, бив. Та основне – оборона. Спереду стояв Гашумов. Здається, і вік, і вага лишня – але майстерність є майстерністю. Завжди. З нічого створював небезпеку, забивав. Мов човники, носилися по всьому полю Авдієнко Ярослав (працівник прокуратури) та Владислав П’ятенко. Як вони втомились! Ярослав – травмований – ледве ходив у кінці гри, та тримався!
6 хвилина – Винник Руслан відкриває рахунок. До речі, сьогодні він був кращий у команді.
7 хвилина – Гашумов зрівнює рахунок.
9 хвилина – два гравці Рождественського виходять на побачення з Окунем. І воротар переграє їх!
10 хвилина. Останні секунди тайму – Гашумов точний.
Друга половина… Євдокименко сушить гру… В нього – технічного та вмілого – так важко забрати м’яча. А в хлопців Владислава Вороб’я нема сил – стоять, не біжать. Та все ж, на останніх секундах Олексій Розумненко зрівнює рахунок 2:2.
В серії пенальті справжній герой Іван Окунь – і його команда!
Кращий гравець турніру – Денис Євдокименко.
Символічна збірна: Окунь – Євдокименко, Гончаров, Винник, Воробей Євген (41 рік, грав з травмою).
Загальне враження від фіналу – Чудово! Захоплююче! Цікаво!
А Динамо – просто супер!
Володимир Лучко, начальник відділу сім’ї, молоді та спорту
«Коропщина спортивна»
