Пам’ять жива, а біль не вщухає: атюшани вшанували Станіслава Ковтуна у день шостих роковин його загибелі
Є в Атюші місце, оминути яке без завмирання серця й душевного щему неможливо. Завжди яскраво-заквітчане, поряд вітер тріпоче національний стяг. А в центрі портрети двох синів атюшівської землі – воїна Другої світової Василя Артемовича Приходька та учасника АТО Станіслава Григоровича Ковтуна. 31 липня, у день загибелі Станіслава, тут завжди людно. І цьогоріч місцеві жителі та гості завітали вклонитися його пам’яті, покласти квіти й добрим словом згадати свого героя, життя якого обірвалося на злеті...
Молодий 28-річний атюшанин поліг 2014-го року в жорстокому бою під Шахтарськом від кулі снайпера. Зі сльозами на очах його мама Тамара Петрівна розповіла про останні хвилини життя свого сина, про те, яким старанним, чесним, справедливим і відданим був її Станіслав. За світлу пам’ять про нього вона щиро подякувала односельцям, а особливо молодому поколінню. Не перестане ніколи боліти материнське серце, уже не змириться із втратою, лиш хоче понад усе, щоб у мирі зростали діти, щоб захлинулася нарешті війна, перестали гинути найдорожчі сини, чоловіки, батьки…
Повагою, шаною та підтримкою родині Станіслава Ковтуна були пронизані виступи заступника Коропського селищного голови Василя Кравченка, заступника голови райдержадміністрації Віктора Кузуба, представника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (у минулому військкомату).
Після мітингу-спомину рідні й запрошені вирушили на кладовище поклонитися могилі свого героя.
Сектор інформаційної діяльності, програмного забезпечення
та комунікацій з громадськістю
виконавчого апарату Коропської селищної ради
