Купальські дива на вулицях Коропа
Щороку сьомого липня, в свято Різдва Іоана Хрестителя, в народній інтерпретації − Івана Купала, від назви ще дохристиянського свята, з’являється на вулицях справжня місцева «фішка». То тут, то там − різноманітні фігурки із піску, квітів, ягід, зроблені дитячими рученятами рано-вранці чи ще із вечора. Так юні коропчани і коропчанки вітають земляків зі святом. А за це в тарілочку, яку тримають напоготові, раді отримати невеличку грошову подяку.
Цікаво, що Володимир Ворона, письменник родом із Коропа (у 2018 році на «Коронації слова» із романом «Відступник» здобув головний приз у номінації «романи») описує цю традицію у своїй розвідці «Пошуки Хоробора» і наводить її серед власних доказів того, що Короп є домонгольським містом. «На багатьох вулицях Коропа ви можете з безмірним для себе подивом побачити зліплену дитячими руками невелику піщану гірку, прикрашену квіточками, ягідками повстяної вишні, в маківку котрої увіткнуто високу кропивину. Зветься вона... Купалою!» − йдеться в тексті автора. І далі: «Тисячу років, попри всі багатовікові заборони живе, не вмирає стародавня традиція, котра, звісно ж, нізащо не могла би виникнути в одному на всю Вкраїну Коропі, якби він сам не був таким же давнім…». Автор твердо вважає, що давнє місто Хоробор, про «спадкоємця» якого нині ведуться суперечки істориків, було розташоване на місці сучасного Коропа. Повний текст розвідки можна почитати на сайті «Сіверщина» https://siver.com.ua/news/poshuki_khorobora_fejsbuk_versija_ch_3_khorobor_ce_korop/2020-05-07-25968
Частину цьогорічних купал ви можете побачити на світлинах. До речі, деякі просто вражають оригінальністю. Приміром, квітковий «смайлик» із «маскою» та в «рукавичках». Наболіла актуальна тема, втілена у творчості.
