Соціальна робота із сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах
Створення умов для збереження сім’ї для дитини – таке першочергове завдання діяльності сектору по наданню соціальних послуг сім’ям з дітьми та молоді відділу соціального захисту Коропської селищної ради.
Адреса сектору по наданню соціальних послуг сім’ям з дітьми та молоді - Короп, вулиця Горького, 9 (приміщення Коропської селищної ради, 2-й поверх, кабінет 24).
телефон − (04656)2-75-62, 096 4078699.
Оскільки гармонійний розвиток дитини не можливий поза сім’єю, батьки мають уміти створювати сприятливе сімейне середовище (атмосферу щастя, любові і розуміння). Це стрижневе положення Конвенції ООН про права дитини, винесене в преамбулу документа, підкреслює важливість побудови системи соціальної підтримки сімей таким чином, щоб гарантувати, з-поміж інших прав, право дитини на сім’ю.
Соціальні послуги, спрямовані на батьків, сімейно-орієнтовані, ідуть на користь також дітям, покращують їх добробут, сприяють соціальному розвитку і мають позитивний вплив на наступні покоління. У зв’язку з цим увага держави, громадськості має бути зосереджена на соціальній підтримці біологічної сім’ї, підвищенні її спроможності виховувати дитину за одночасного вдосконалення батьківської компетентності.
Отже, у центрі уваги соціальних працівників має бути дитина, проте її слід розглядати в контексті сім’ї; найкращий спосіб допомогти дитині – надати своєчасну та кваліфіковану підтримку її сім’ї; кожна сім’я має шанс змінитися на краще.
Відповідно до чинного законодавства, сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Її складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 Сімейного кодексу України).
Кожна сім’я виконує в процесі життєдіяльності певні функції, причому деякі з них можуть бути обов’язковими для окремих сімей, а деякі – ні. Наприклад, якщо у сім’ї є діти, то обов’язковими будуть функції, пов’язані з дітьми і їх вихованням. Можливо, що відсутність деяких функцій не можна розглядати, як причину втручання і початку психосоціального процесу, хоча це може затрудняти функціонування сім’ї. Наприклад, якщо в сім’ї слабо виражена терапевтична функція, то відношення можуть бути деструктивними, холодними, члени сім’ї не будуть відчувати прив’язаності один до одного (так званий гуртожиток). Хоч ми можемо спрогнозувати, до чого це може призвести, але в нас не буде формальних причин для початку процесу.
Функції сім’ї можна класифікувати по-різному. Заслуговує на увагу така класифікація функцій сім’ї:
економічна – планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по веденню домашнього господарства ;
господарська (організація побуту сім’ї, турбота про дім) – підтримка порядку та чистоти, дотримання санітарно-гігієнічних норм;
репродуктивна – продовження людського роду через народження дітей; планування сім’ї;
соціалізуюча – передача дорослими членами сім’ї соціального досвіду дітям, цілеспрямований вплив на дітей з метою формування у них ціннісних орієнтацій, життєвих уподобань; організація внутрішньо сімейного спілкування; оволодіння соціальними вміннями і навичками, освіта, професійне самовизначення;
рекреативна – організація вільного часу та відпочинку, розвиток інтересів і потреб членів сім’ї;
терапевтична – створення сприятливого сімейного мікроклімату, психологічна психологічна підтримка членів сім’ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім’ї з метою відновлення фізичних і психічних сил членів родини, витрачених у різних стресових ситуаціях.
Реалізуючи свої функції, сім’я задовольняє окремі найважливіші природні потреби, а з іншого боку, дає змогу людині досягти цілей у спілкуванні, особистісному та духовному зростанні. При цьому з розвитком сім’ї цілі закономірно змінюються у відповідності до нових соціальних умов.
У соціальній роботі сім’ї поділяються на соціально благополучні (здорові сім’ї) та дисфункційні (сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Складні життєві обставини – обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно (ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги»)
Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» складні життєві обставини можуть бути зумовлені такими чинниками:
- похилий вік;
- часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
- невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
- психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;
- інвалідність;
- бездомність;
- безробіття;
- малозабезпеченість особи;
- поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;
- ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;
- втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;
- жорстоке поводження з дитиною;
- насильство за ознакою статі;
- домашнє насильство;
- потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;
- шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
До сімей/осіб, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників, окрім викладених вище, належать:
1. Cім’ї, у яких діти відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав;
2. Cім’ї, у яких батьків поновлено в батьківських правах;
3. Cім’ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами;
4. Cім’ї, діти з яких перебувають у закладах інституційного догляду та виховання;
5. Cім’ї, у яких діти систематично самовільно залишають місце постійного проживання;
6. Жінки, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини;
7. Неповнолітні одинокі матері (батьки);
8. Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
9. Особи з особливими освітніми потребами;
10. Внутрішньо переміщені особи;
11. Учасники антитерористичної операції та особи, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Ступінь вразливості сім’ї, наявність складних життєвих обставин визначається за результатами оцінки потреб особи/сім’ї.
Оцінювання потреб особи/сім’ї – аналіз залежності особи/сім’ї до вразливих груп населення, її складних життєвих обставинах та визначення індивідуальних потреб особи/сім’ї, переліку та обсягу соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я (стаття 1 Закону України «Про соціальні послуги»).
Соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на соціальну профілактику (запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потрапляння в такі обставини); на соціальну підтримку (сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин); на соціальне обслуговування (мінімізацію для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду) (ст. 16 Закону України «Про соціальні послуги»).
Суб’єктами виявлення сімей/осіб, які потрапили у складні життєві обставини, є:
- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення,
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді,
- центри надання соціальних послуг,
- служби у справах дітей,
- посадові особи виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, в т.ч. ОТГ,
- заклади освіти,
- заклади охорони здоров’я,
- уповноважені підрозділів органів Національної поліції, центри надання безоплатної вторинної правової допомоги,
- фахівці із соціальної роботи,
- особи, які надають соціальні послуги,
- громадські, благодійні організації тощо.
Інформація сектору по наданню соціальних послуг сім’ям з дітьми та молоді відділу
соціального захисту Коропської селищної ради
