У Коропі працюють науковці-археологи. Які артефакти вони знайшли?
Уважні коропчани ще вчора помітили незвичну активність поблизу давньої Іллінської церкви. І дійсно: якісь люди вимірюють стіни і копають біля будівлі… Хтось просто спостерігав, сміливіші підходили ближче й навіть запитували, чи є документи для розкопок. Поспішимо заспокоїти і поінформувати: розкопки законні, археологи мають усі дозволи. А працюють це представники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка – доцент, науковий співробітник і студенти, які опановують археологічний фах, науковці із заповідника «Чернігів стародавній». Вони вже відшукали кілька знахідок, наприклад, унікальну річ, схожу на люльку у формі вершника на павичеві (як з'ясували пізніше - це «манок» для заманювання птахів під час полювання, річ часів Гетьманщини).
Роботи ведуться відповідно до цільової Програми проведення історико-археологічних досліджень на території Коропської селищної ради на 2019-2021 роки, яку депутати селищної ради затвердили наприкінці вересня.
Програма розроблена через те, що територія Коропської селищної ради має значний історико-культурний потенціал. Але про нього самі жителі громади поінформовані недостатньо, а у музеї бракує археологів та істориків.
Керівницю експедиції, яка почала робочу в Коропі ще вчора, доцента Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка археолога Олену Черненко ми зустріли в регіональному історико-археологічному музеї. Тут вони разом із директоркою музею Тамарою Гриценко опрацьовували історичні матеріали про Іллінську церкву.
Археолог розповіла, що ці розкопки проводяться в рамках Мезинської археологічної експедиції. Цьогоріч її учасники досліджували поселення поблизу Деснянського. А тепер приїхали у тому ж складі до Коропа. Розпочали із найцікавішого – розкопок біля Іллінської церкви. Вона для науковців є досить цікавою, бо за своїм архітектурним типом відрізняється від традиційних споруд на Чернігівщині. До того ж, вона ще і загадкова, з нею пов’язані довкола архітектурні легенди, наприклад, що вона багато разів перебудовувалася. Це пам’ятка національного значення, вона на державному обліку. Але дослідники досі нею мало цікавилися, дуже рідко сюди добиралися. Тому деякі питання, пов’язані з її історією, лишаються нез’ясованими. Тож що саме тут роблять археологи, що копають?
− Перш за все, для того щоб встановити дату будівництва церкви ми вибрали ділянку і заклали шурф, щоб подивитися структуру фундаменту і визначити час, коли його заклали, − розповіла Олена Черненко. − Окрім цього ми провели детальну фотофіксацію церкви і зараз обмірюємо її за допомогою різних пристроїв.
Також науковці візьмуть проби цегли й визначать, до якого часу належить пам’ятка, і чи не є давнє мурування в загрозливому становищі.
Чи ж вдалося археологам знайти якісь стародавності? Так! Кілька знахідок сьогодні вже було. Наприклад, монети XVІІ століття, намистинку, кераміку, і найцікавіше – річ, схожу на металеву люльку у формі людини, яка їде верхи на пташці, павичі. Річ дуже цікава і незвичайна, за попередньою версією належить до кінця XVІІІ століття. Знахідка зроблена індивідуально, не відноситься до масового виробництва, зроблена імовірніше всього десь за кордоном. Можливо, це так звана люлька «носогрійка», бо в ті часи було модно мати такі люльки незвичних форм.
Після дослідження й реставрації люлька прикрасить Коропський музей. Можливо, вона буде поміщена в нову вітрину. Як ми повідомляли раніше, музей цього року був учасником Бюджету участі, і його проєкт «Збережемо минуле заради майбутнього», який включає оновлення музейного обладнання, став одним із переможців.
Археологи працюватимуть ще сьогодні до кінця світлового дня, а також завтра. Тож чекатимемо ще на новини від них.
До речі, науковці навіть потішені і приємно здивовані підвищеною цікавістю до їхньої діяльності із боку місцевого люду.
− Це добре, що люди турбуються за пам’ятку, за свою святиню, що немає байдужості, − відмітила Олена Черненко.
Уточнення Після того, як знахідку очистив реставратор, з'ясували, що це насправді не люлька, а «манок» часів Гетьманщини, призначений для заманювання птахів під час полювання шляхом імітації їхнього крику. Річ використовувалась на полюванні на птахів і належала комусь зі старшини. Про це пише інтернет видання «Сіверщина».
Сектор інформаційної діяльності, програмного забезпечення
та комунікацій з громадськістю
виконавчого апарату Коропської селищної ради
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
