Весняні дні риботинців сповнені турбот
Невелика за обсягом, але не за змістом розповідь про те, як жителі Риботина змінюють своє рідне село на краще.
Рідко коли староста цього села Володимир Капиця під час зустрічі не поділиться новинами із життя найріднішого йому куточка Коропщини.
Лукавити не будемо, інколи трапляються серед них не дуже радісні (проблеми ж бувають скрізь…). Але найчастіше його новини мають марку позитиву: то щось зробили, десь прибрали, упорядкували, там – добре діло напланували.
Вчора Володимир Олександрович надіслав у «вайбері» цілий фотозвіт про те, чим займаються його односельці і він на дозвіллі. Одразу видно – часу даремно не гають.
Добру справу для своїх нащадків зробили ініціативні Анатолій Мойсеєнко, Іван Шевченко та Руслан Петруй. Чоловіки неподалік дитячого садка висадили міні-сад: дев’ять горіхів, сливи, груші-дички, які потім планують щепити.
Ще один сад хочуть жителі Риботина посадити біля церкви. Потроху готують місце – екскаватором викорчували дикий клен.
Неабиякою проблемою в кожному селі є захаращені й зарослі покинуті обійстя, де валяться паркани, а часом «дивним чином» накопичується сміття…
Що десь далеко (а, може, і поряд) все ж є господарі дворища, які за ним не наглядають – це інша тема. Зрідка такі покинуті хати дійсно не мають господарів. І окрім неестетичного вигляду, несуть в собі й загрози, бо те все може хтось і підпалити… Жити по сусідству із таким до вподоби не всім. Кілька риботян нещодавно вийшли на «суботник» і впорядкували покинуте сусідське дворище. Добрій справі присвятили свій час Олександр Чепелуха, Віра Чусь і Валентина Коваленко.
Та весна у Риботин прийшла не тільки запряженою у роботу та турботи. Вона прилетіла на білосніжних крилах пернатих символів чистоти, вірності, відродження та шляхетності.
На фото − риботинська особливість, лебеді на місцевій водоймі. Краса?
Сектор інформаційної діяльності, програмного забезпечення
та комунікацій з громадськістю
виконавчого апарату Коропської селищної ради
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
