Знайшлася рідня воїна Другої світової, який вважався зниклим безвісти
Не так давно на сайті Коропської селищної ради з’явилася можливість написати звернення селищному голові Віктору Журавлю. Від часу запровадження такої функції ми отримали перші звернення. Одне із них, прислане кілька днів тому, досить незвичне. Його написала Тетяна Верська (судячи з усього – жителька Росії), котра в листі просить допомогти знайти рідних нашого земляка із Лисої Гори Лабура (Лобура) Федора Васильовича, зниклого безвісти в роки Другої світової. За інформацією дописувачки, знайдене місце його захоронення і обставини гибелі. Завдяки «силі інтернету» родич, а саме двоюрідний племінник бійця прочитав про дядька, якого родина вважала зниклим ...
Подаємо частину листа в українському перекладі:
«Прошу Вашої допомоги у пошуку рідних зниклого безвісти в 1944 році ЛАБУР (ЛОБУР) Федора Васильовича 1922 р.н. Місце народження: Чернігівська область, Коропський район, хутір Лиса Гора Оболонської с/ради. Дата і місце призову __.07.1941 Коропський РВК, Українська ССР, Чернігівська область, Коропський р-н.
Батько: ЛОБУР Василь Лукич
Знайдена інформація про місце його захоронення і обставини його загибелі. Боєць ЛОБУР Ф.В. не зник безвісти, він був поранений у битві на полі бою.
Можливо, поряд із Вами живуть люди, які його пам’ятають і шукають його захоронення.
Дякую».
У листі дописувачка залишила адресу своєї електронної пошти та контактний номер телефону.
Ми не могли не поцікавитися в жінки, хто вона і чому займається пошуком. Можливо, представляє якусь пошукову спілку тощо?
Виявляється, ні. Від неї надійшла електронна відповідь. Тетяна Верська займається пошуком рідних загиблих бійців як приватна особа. Справі цій присвятила, як розповіла сама, уже років 6 свого життя. А почалося все із того, що її сім’я шукала місце захоронення родича – молодшого брата мами Тетяни Михайлівни. Від самої війни, цілих 68 років! І врешті саме нашій дописувачці пощастило. Вона знайшла під час тривалих пошуків в архіві Міноборони документи про бойовий шлях свого дядька, поранення і місце останнього спочинку… І разом із інформацією про родича Тетяна Михайлівна знайшла дані ще про 88 бійців, які вважалися досі зниклими безвісти.
«Я подумала, що напевне, не ми одні 68 років шукали свого дядька, і почала зворотний процес…, − читаємо в листі. – За ці роки мені вдалося знайти родини близько 30 чоловік. Дуже багато бійців із України. Я пишу з проханнями про пошук у їхні рідні краї. Із України ви відповіли перші».
Сектор інформаційної діяльності, програмного забезпечення
та комунікацій з громадськістю
виконавчого апарату Коропської селищної ради
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
