28 квітня – Всесвітній день охорони праці. Девіз 2017 року – „Удосконалення збору та використання даних про безпеку та гігієну праці”
За ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) з метою привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно 28 квітня, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці.
Наша держава підтримала цю ініціативу і відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 № 685/2006 визначила 28 квітня як День охорони праці в Україні.
У 2017 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під девізом „Удосконалення збору та використання даних про безпеку та гігієну праці».
Найперспективнішою моделлю економічного зростання України є прискорення її інтеграції у світові структури. Знайти своє достойне місце в рейтингу розвинених країн наша країна зможе лише завдяки функціонуванню системи збору реальних загальновизнаних безпекових показників трудової діяльності громадян.
Травматизм на виробництві є важливою, але недостатньо усвідомленою проблемою нашого суспільства, для розв’язання якої потрібні систематичні та всебічні зусилля. За офіційними даними, у середньому щороку на виробництві гинуть 400 осіб і 5 тис. травмуються, зокрема більш ніж 1 тис. жінок. Приблизно 500 працівників стають інвалідами.
В минулому році по відділенню було зареєстровано 9 нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом: 3 по Бахмацькому і 6 по Борзнянському району, в т.ч. 4 - зі смертельним наслідком . За 1 квартал 2017 року трапились 2 смертельні випадки на роботі, не пов'язані з виробництвом.
Показово, що співвідношення показників загального травматизму і травматизму зі смертельними наслідками в Україні не відповідає закономірностям, що є у світі. Частота випадків смертельного травматизму в Україні вища і становить майже 7% від загальної кількості травмованих, водночас як у країнах Заходу вона дорівнює 0,08–0,12%.
Це можна пояснити не реєструванням значної кількості виробничих травм. Істотні труднощі виникають під час порівняння таких статистичних даних у країнах світу, що зумовлено відмінностями між законодавствами різних країн, їхніми правилами та системами класифікації,особливостями збору даних і підготовки статистичної документації.
Крім того, у статистиці виробничого травматизму не враховано осіб, які працювали за цивільно-правовими угодами, оскільки ці показники потрапляють у категорію випадків, не пов’язаних з виробництвом.
Необхідність об’єктивної оцінки умов праці за факторами небезпеки зумовлена в Україні законодавчою нормою, яка зобов’язує роботодавця інформувати працівників про умови праці на робочому місці, в яких вони здійснюватимуть трудову діяльність, про всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що реально чи потенційно можуть впливати на них і спричиняти негативні наслідки, загрожувати їхньому життю та здоров'ю.
Систематичний і достовірний збір даних про стан охорони праці і травматизм на виробництві є об’єктивним підґрунтям для здійснення аналізу всіх аспектів травматизму й розроблення фахівцями заходів з профілактики на рівні підприємств, регіонів і держави.
Оптимізація та підвищення точності збору даних з використанням новітніх інформаційних систем дасть змогу чіткіше визначати пріоритети в державній політиці у сфері охорони праці, раціонально використовувати людські та матеріальні ресурси й підвищувати рівень безпеки на виробництві.
Для нашої країни важливим завданням є налагодження системи широкого доступу до даних про стан охорони праці, виробничий травматизм і професійні захворювання на рівні регіонів, фонду соціального страхування та держави. Відкритість і доступність такої інформації значно підвищить ефективність використання даних та культуру профілактики й сприятиме створенню безпечних робочих місць.
В усіх країнах світу дослідження та оцінку ризиків для життя і здоров’я працівників розглядають як основний механізм профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності. Ефективне впровадження цього механізму у вітчизняну практику управління охороною праці можливе лише за наявності статистичних даних, що відображають реальний стан виробничого травматизму в Україні. Особливо це стосується використання кількісних методів оцінювання виробничого та професійного ризиків.
Звертаємось до роботодавців, профспілок, органів місцевого самоврядування з проханням вести непримиренну боротьбу з приховуванням випадків виробничого травматизму, посилити профілактичну роботу за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
М.Литвин, начальник відділення ВДФ в Бахмацькому районі
